25.01.2022

Урок позакласного читання «Як людина стала лелекою».

 

1. Читання скоромовки

 - Лелеко, лелеко,

Чом летиш далеко?

-         Мушу відлітати,

Теплий край шукати!

 

2. Робота з прислів’ям

 

 - Утворити прислів’я:

Де лелека водиться,                                  той велику шкоду має.

Хто лелеку ображає,                                 принесли весну здалека.

Прилетіли лелеки                                      там щастя родиться.

3. Цікаві факти про лелеку

·       Гнізда, до речі, ці птахи будують дуже значні. Наприклад, гніздо білого лелеки може важити до 250 кг і мати діаметр понад 1,5 метра.

·       Сімейство лелек часто роками гніздиться на одному і тому ж місці.

·       Розмах крил дорослого лелеки може досягати 200 сантиметрів.

·       Яйця пари лелек висиджують спільно, причому завжди по одній і тій же схемі – самець займається цим вдень, а самка – вночі.

·       Середня тривалість життя лелеки – 8 – 9 років.

Лелека – символ України.  Це птах добра та достатку, який ніколи не звиє гніздо на подвір’ї лихої, заздрісної людини. Побачити навесні лелеку, який пролітає над головою, - до урожаю та щасливої долі.

4. Прочитати легенду

Як людина стала лелекою
Легенда Поділля

Колись у нашому краї була велика біда: люди не мали роботи, не вистачало на всіх землі, не раз і шматка хліба не було в хаті. Не витримав такого життя один чоловік та й подався шукати щастя в далях, в заморських краях.

Тут він знайшов вічне літо, а головне хліб і воду. А більшого він і не бажав. Воно б, може, й нічого, але стала його діймати страшна ностальгія — сум за батьківщиною. Все більше й більше думав про повернення додому в рідний край. Хоча не назовсім, а так щоб трохи тут жити, а трохи в рідній стороні.

— От якби я мав крила, то міг би хоч раз на рік злітати додому.

Почув його молитви Господь і перетворив того мрійливого чоловіка в лелеку.

Змахнув крильми лелека та й полетів на Україну. Зраділо його серце, коли побачило рідну землю, своє село, батьківську хату. Але й засмутилося, бо вже не міг назад стати людиною.

Звив собі гніздо на дереві, що росло у дворі колишньої хати, і став там жити. Так жив до кінця літа, аж стало його знову тягнути в чужий край, де тепло і харчі є. Зібрався та й полетів у вирій, до теплих земель.

І так відтоді літає туди-сюди, по кілька місяців живе на батьківщині, арешту на чужині. Сім’я його розмножилася, з’явилися родичі — журавлі, чаплі. Тільки коли підіймуться ці птахи в небо, сумовито кричать: укру - укру.

Не можуть вже вимовити, як перше, слово «Україна», але не забули своєї Батьківщини.

 

5. Зробити малюнок до легенди